У середині 17 століття на місці теперішнього розташування готелю «Жорж» був шлюз, через який регулювався водяний наплив з ріки Полтва. У 1793 р. саме тут розміщувався найкращий ресторан у Галичині - «Під трьома гаками». Згодом власники заїзду вирішили його кардинально перебудувати і відкрити готель. І ось вже через три роки збудовано готель «De La Rus», таку назву він дістав через те, що був головним гостинним двором для всіх подорожніх зі сходу на захід і навпаки. Власник готелю «De La Rus», Жорж Гоффман, підприємець і землевласник, вихідець із Баварії, упорядкував чудовий сад, готель мав дві в'їзні брами з боку центральної площі.
Своїм клієнтам Гоффман вже міг запропонувати не тільки вишукані страви та напої, але й комфортабельні кімнати, концерти, розваги, феєрверки.
У 1875 р. архітектор Едмунд Келер спорудив у саду театральний зал для німецького товариства «Фрозінн», де відбувалися всілякі карнавали, вистави та засідання, експозиції творів мистецтва. Біля ріки стояли оздоблені павільйони і альтанка у вигляді античного храму.

Згодом, в середині 19 ст., готель названо за ім'ям самого засновника - «Жорж». Справи у Гоффманів ішли дуже успішно і згодом за рішенням родини погоджено розбудувати готель. Це був 1899 рік, час місто бурхливо розвивалось, а разом з ним й процвітала готельна справа. Отож одна львівська пані, власниця великої пральні, вирішила вкласти кошти в оренду землі з правом подальшої забудови.
Вже у наступному році архітектурно-будівельною спілкою архітекторів Івана Левинського та Юзефа Цибульського було споруджено розкішний красень- готель у неоренесансному стилі за проектом знаменитих віденських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера За їхніми проектами також збудовано Одеський оперний театр, театри у Відні, Туріні. Новий готель «Жорж» було урочисто відкрито 8 січня 1901 р. На кутах новозбудованої будівлі постали чотири алегоричні статуї різних частин світу Європи, Азії, Америки і Африки. Вхід прикрашав рельєф із св. Георгієм або Юрієм Змієборцем роботи знаменитого скульптора Антоні Попеля, виконаний за моделями Леонардо Марконі.

До речі, і до нині це зображення небесного патрона Жоржа Гоффмана на фасаді будівлі слугує фірмовим логотипом старовинного готелю. На той час це був готель супер-класу, що відповідав сьогоднішньому п'ятизірковому: тут більше, ніж сто років тому цілодобово була гаряча і холодна вода, ванни, телефони, центральне опалення і електричний ліфт. Готель мав 93 номери, 32 з яких були апартаменти. Звичайний номер коштував 6-12 злотих за добу, "люкс" 13-24 злоті.

Великою популярністю користувалися першокласний ресторан і кав'ярня, які задовольняли кухнею та обслуговуванням гостей найвищого рангу, а партер будинку займали багаточисленні елегантні крамниці для вельмож, перукарський і парфюмерний салони, галантерея.

В цей час репутація ресторану досягла настільки високого рівня, що вважалось дуже модним і престижним відвідувати його. Колись там був не лише ресторан, а ще й книжковий магазин, де збиралась українська й польська інтелігенція. В розкішних залах ресторану готелю постійно відбувалися звані вечори, бали, святкування визначних подій міста. В такі славні часи у готелі «Жорж» шампанське лилося рікою для богемного товариства Львова. В інтелігентські кола відвідувачів та гостей готелю входили найзаможніші поміщики та землевласники, політична еліта, офіцери кавалерії, генерали, модні літератори, українські письменники, професори гімназій.

Окрім цього, приваблювала гостей ресторану власна винарня «Жоржа». Вважалося, що кав'ярня у «Жоржі» є найбільш новоєвропейським закладом Львова. Родзинкою кав'ярні було те, що всі столики були круглі і тим самим не обмежувалась кількість відвідувачів. Перед Першою Світовою війною «Жорж» став власністю спілки приватних підприємств, концесія на готель та ресторан належала тріумвірату Л.Піра, С. і М.Боровських, В.Ожеховського.

З 1940 р. готель «Жорж» входив до мережі готелів "Інтурист".
На даний час готель «Жорж» один із найбільш вишуканих і старовинних готелів України і Європи, що увібрав у себе багатогранну гаму настроїв, починаючи від стародавніх традицій міста, закінчуючи неординарністю сучасного Львова.